У самому серці Варшави, біля монументальної будівлі Палацу культури і науки, розташований один із найцікавіших мистецьких просторів столиці — Музей сучасного мистецтва (MSN). Хоча головна будівля музею ще будується на березі Вісли, філія біля PKiN — це місце, сповнене творчої енергії та актуального суспільного коментаря. Саме тут сучасне мистецтво отримує голос — гучний, часом суперечливий, але завжди такий, що змушує задуматися.
Сільві Фльорі – «Silver Rain» (2021)
Ефектна скульптура, що зображає схрещені жіночі ноги в насиченому металічному бірюзовому кольорі, загорнуті в блискучий срібний плащ, балансує вкрай свідомо між естетикою модного глянцю та критикою культури споживання. Silver Rain — це твір, який одночасно вражає формою та провокує змістом: з одного боку, він приваблює погляд матеріалами й кольорами, ніби з подіуму високої моди, а з іншого — ставить питання про те, наскільки наші уявлення про жіночність сформовані рекламою та попкультурою.
Робота Сільві Фльорі відсилає до стилістики золотої епохи Голлівуду, де жінка часто постає як чуттєва, але водночас загадкова постать — femme fatale.
Вибір матеріалів — блискучого вінілу та скловолокна, а також відсутність голови у скульптурі, що спрямовує всю увагу виключно на ноги, підкреслює об’єктивацію жіночого тіла та його роль як об’єкта бажання. Водночас твір має виразно перформативний характер — трохи театральний, майже як сцена з модного спектаклю, що коментує те, що на перший погляд здається невинним, але насправді глибоко вкорінене в суспільних очікуваннях і стереотипах.
Сошіро Мацубара – «Нескінченне дежавю» (2022–2025)
Зіткнення романтизму та жаху — так можна описати смислове навантаження цієї емоційної скульптури-торса авторства Сошіро Мацубари. Твір привертає увагу не лише реалістичним виконанням і виразом обличчя, а й занурює глядача в розповідь про одержимість, пам’ять і емоційне напруження. Художник створює надзвичайно інтимний портрет жінки, натхненний історією кохання між композиторкою Альмою Малер та художником Оскаром Кокошкою — пристрасним, але водночас руйнівним зв’язком.
Мацубара, захоплений тим, як травма та почуття можуть бути зафіксовані в мистецтві, пропонує альтернативну версію цієї історії — таку, в якій Альма перебирає на себе контроль над нарацією. Замість пасивної музикознавиці, покинутої митцем, вона тут постає як домінуюча постать, майже монументальна у своїй присутності. Скульптура, виконана з патинованої кераміки та доповнена штучним волоссям, набуває сюрреалістичного звучання, балансуючи на межі між красою й тривогою.
Це емоційно насичений, майже терапевтичний твір, що нагадує про тонку межу між мистецтвом і психікою — про те, як творчість може бути не лише виявом любові, а й спробою пережити втрату чи божевілля. Мацубара представляє мистецтво як інструмент саморефлексії та переосмислення минулого, ставлячи запитання про пам’ять, уяву та ідентичність.
Скульптура не дає легких відповідей — навпаки, вона залишає глядача з відчуттям тривоги, яке довго не зникає.
Кріс Лемсалу – «Таємничо зачате й глибоко пережите» (2018)
Інсталяція, натхненна релігійною іконографією, але водночас наповнена гротеском, іронією та несподіваними контрастами. Твір Mysteriously Conceived and Deeply Felt естонської художниці Кріс Лемсалу по-своєму провокативно відсилає до образу Богородиці з Дитятком — мотиву, знайомого з класичного сакрального мистецтва. Проте тут він перетворюється на форму, яка одночасно викликає усмішку, збентеження і роздуми.
Художниця зображує дві переплетені фігури, укриті багато оздобленою тканиною з геометричними візерунками, що повністю приховує їхні обличчя та ідентичності.
Замість голів і рис обличчя, які зазвичай привертають увагу глядача, ми бачимо порцелянові губи збільшених, сюрреалістичних розмірів — холодні, блискучі, відірвані від природності.
Фігури сидять у емальованих мисках з водою, оточені монетами та пелюстками троянд, що створює враження дивного ритуалу, сенс якого залишається до кінця не зрозумілим.
Це жертва? Омивання? А може, пародія на духовну чистоту й культ жіночої святості?
Естетика твору Лемсалу побудована на стику релігійного пафосу та кемпової кітчевості, з очевидними відсилками до театральної надмірності та візуальної символіки, перенасиченої змістами. Художниця свідомо грає на межі кітчу, провокуючи питання: що ще є сакральним, а що — лише імітацією святості?
Гротескна атмосфера посилюється присутністю корони, розміщеної на вершині закритої «голови», що надає інсталяції іронічного величного звучання.
Цей твір важко класифікувати — він одночасно красивий і тривожний, символічний і абсурдний. Ніби Лемсалу навмисно розбирає на частини знайомі духовні та культурні мотиви, щоб показати, що те, що ми вважаємо «святим», може бути перформансом, ритуалом, наповненим напругою, прихованим насильством і суспільними очікуваннями.
Mysteriously Conceived and Deeply Felt — це інсталяція, яка вислизає від однозначного тлумачення — і саме тому так сильно діє на чуття.
Любайна Хімід – «Скринька Пандори» з циклу «Вирізані чоловіки» (1981–1983)
Цей твір має потужну силу висловлення та безпосередній, вражаючий вплив. Дерев’яна, майже архетипічна фігура чоловіка, виконана в стриманій, спрощеній формі, вкрита словами, взятими зі ЗМІ та газет: «війна», «зґвалтування», «гноблення», «терор». Ці терміни — вирвані з контексту, але надзвичайно впізнавані — створюють карту насильства, яку художниця переносить на чоловіче тіло.
Цей твір стає чимось більшим, ніж просто об’єкт — це маніфест проти патріархальних структур і культурних механізмів, які легітимізують насильство як частину чоловічої ідентичності.
Любайна Хімід створила цю роботу в 1981–1983 роках як частину виставки Five Black Women, яка увійшла в історію як одна з перших виставок темношкірих художниць у Великій Британії. Вона була не лише авторкою твору, а й кураторкою експозиції — і вже це мало революційне значення.
Pandora’s Box не лише дає голос жертвам, але й деконструює міф про нейтральність чоловічої постаті, показуючи її як носія суспільних наративів, які можуть призводити до фізичного, психологічного чи символічного насильства.
Візуальна простота фігури контрастує з жорстокістю її змісту. Помітні здалеку слова, зосереджені в ділянках голови та статевих органів, стають натяком на те, що саме ці два полюси — мислення і потяг — можуть бути джерелом руйнування, якщо їх не супроводжує рефлексія.
Хімід використовує простi матеріали — дерево, фарбу, газетні вирізки — щоб побудувати потужний коментар до складних системних проблем.
Сьогодні, через сорок років, Pandora’s Box усе ще звучить з надзвичайною актуальністю. Це не лише документ своєї епохи, а й художній крик, що випередив свій час і поклав початок новій хвилі соціально ангажованого мистецтва.
Твір Любайни Хімід нагадує: мистецтво не зобов’язане бути нейтральним — воно може стати інструментом змін, опору та боротьби за простір для тих, чий голос довго залишався невислуханим.
Кароль Радзишевський – «Затримання Марґот» (2020)
Це живописна інтерпретація драматичних подій 7 серпня 2020 року, коли в центрі Варшави було затримано активістку Марґот — одну з лідерок колективу Stop Bzdurom. Виступаючи проти гомофобної пропаганди та насильства щодо спільноти LGBTQIA+, Марґот тоді стала символом спротиву гніту, а її арешт — разом із жорстокою реакцією поліції та затриманням 47 осіб — увійшов в історію як так звана «веселкова ніч» (Tęczowa Noc).
Ця подія не лише сколихнула активістське середовище, але й викликала широку хвилю солідарності та обурення — навіть за межами Польщі.
Кароль Радзишевський, сам будучи художником, глибоко залученим у питання ідентичності та квір-спільноти, у цій роботі передає емоційну напругу тієї ночі. Виконана в експресивній, суворій манері, натхненній живописом Пабло Пікассо — зокрема його Гернікою, — композиція наповнена драматизмом і внутрішнім конфліктом. Сильні контури, спрощені, але динамічні фігури, контрастне поєднання чорного, рожевого й блакитного створюють атмосферу тривоги, страху, але також спротиву.
На картині зображено фігури в захисних, згорнутих позах, із піднятими руками — жестами, які водночас можуть означати і протест, і підкорення. Хрест, сітка, що нагадує клітку, фрагменти облич із виразами крику та подиву — всі ці елементи складаються у візуальну розповідь про насильство, яке не є поодиноким випадком, а частиною ширшої боротьби за громадянські права та людську гідність.
Рожевий і блакитний кольори можуть символізувати не лише приналежність до трансгендерної спільноти, а й тілесність, вразливість, ніжність — контраст до жорстокості сцени, яку вони обрамляють.
Це не буквальна реконструкція подій, а емоційний запис моменту, візуальне відлуння соціальної травми, яка залишила слід у колективній пам’яті як переломна подія. Цей твір сповнений гніву, але й надії — вияв солідарності та сміливості, з якими молоде покоління бореться за рівність, свободу й повагу.
Радзишевський, як справжній художник свого часу, створює не просто картину, а свідчення — художній голос, який підсилює голоси тих, кого намагалися змусити мовчати.
Фільм, заборонений на телебаченні? Вільям Поуп.Л і його меседж у Музеї сучасного мистецтва
«Пляма» Вільяма Поуп.Ла — це 30-секундний художній маніфест, який у мінімалістичній формі коментує рішення Польщі відмовитися від прийому біженців. Повторювані слова «пляма» та «біженець» стають символічним голосом протесту проти байдужості.
Цей фільм так і не був показаний по телебаченню, але сьогодні його можна побачити в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві.
Дивись відео з виставки:
зворушливий маніфест художника, який ніколи не мав потрапити на телебачення.
Музей, що дивує
Виставка в MSN біля Палацу культури і науки — це не лише естетичний досвід, а й потужний суспільний коментар, емоційна подорож і, нерідко, зіткнення зі складними темами. Експозиції регулярно змінюються, тож сюди варто повертатися. Кожен візит — це інші твори, інші голоси й інші емоції.
Більше про сам музей читайте на сайті: https://artmuseum.pl/
🕯️ Плануєш відвідати Ніч музеїв 2025? Дивись, як включити це місце до одного з 5 готових маршрутів Варшавою: Ніч музеїв 2025 Варшава
Що ще варто побачити поблизу Музею сучасного мистецтва?
Відвідини Музею сучасного мистецтва на площі Дефіляд, просто поруч із Палацом культури і науки, — це чудова нагода відкрити для себе й інші атракції, розташовані в самому серці Варшави. Лише кілька кроків — і ви опинитесь в одному з найцікавіших музейно-розважальних комплексів столиці.
🔧 Музей техніки
Це місце приваблює як поціновувачів інженерії, так і тих, хто просто любить цікаві історії про винаходи та людську кмітливість. Музей техніки демонструє експонати, пов’язані з автомобільною технікою, енергетикою, робототехнікою, а також космосом! Зазирни до допису про Музей техніки й дізнайся, чому варто його відвідати.
🦖 Музей еволюції ПАН
Ще одна незвичайна атракція у Палаці культури і науки — Музей еволюції — це подорож крізь мільйони років історії життя на Землі. На відвідувачів чекають монументальні скелети динозаврів, реалістичні реконструкції та захопливі палеонтологічні знахідки. Дізнайся більше подробиць у нашій статті про Музей еволюції.
🕷️ Виставка павуків
Для тих, хто шукає гострих вражень — виставка павуків у Палаці культури і науки стане незабутньою зустріччю з екзотичними й часто моторошно красивими видами павукоподібних з усього світу. Якщо ти наважишся зазирнути їм просто в очі, обов’язково прочитай наш допис про виставку павуків.
🌆 Оглядовий майданчик ПКіН
Завершенням дня у центрі Варшави може стати підйом на оглядовий майданчик Палацу культури і науки — з 30-го поверху відкривається вражаюча панорама міста, особливо гарна під час заходу сонця. Як туди дістатися і коли найкраще вирушити? Про це читай у нашому путівнику про оглядовий майданчик ПКіН.
Центр грошей NBP
Після насиченої зустрічі із сучасним мистецтвом варто поринути в зовсім інший, але не менш захоплюючий світ – світ фінансів і історії грошей. Центр грошей NBP, що знаходиться всього за кілька хвилин пішки від Музею сучасного мистецтва, — це сучасний музей, який поєднує освіту з мультимедійними формами та інтерактивними розвагами. Завітай до кабінету голови NBP, подивися на золоті монети, передмонетні платидла та перевір себе як інвестора на симульованій біржі! Детальніше про цю унікальну локацію читай у нашому дописі: «Музей грошей у Варшаві – огляд Центру грошей NBP».
🎨 Зазирни також до Захенти – три виставки, які справді варто побачити
Якщо після відвідування Музею сучасного мистецтва у тебе залишився запит на сучасне мистецтво, обов’язково завітай до Zachęta — Національної галереї мистецтва, одного з найважливіших культурних майданчиків Варшави. У цій історичній та водночас відкритій для новаторства просторі регулярно проходять виставки, які несподівано коментують сучасність, викликають емоції й спонукають до роздумів.
Ми підготували спеціальний огляд трьох унікальних виставок у Zachęta, які зараз доступні та точно варті твоєї уваги. Це пропозиції і для поціновувачів найновішого мистецтва, і для тих, хто просто хоче побачити щось неординарне під час прогулянки центром міста. Варто знати, що відбувається у світі художників — а Zachęta саме те місце, щоб у цьому переконатися.
👉 Подивись 3 виставки в Zachęta, які ти не можеш пропустити — сучасне мистецтво в найкращому виконанні!